+38 (04744) 4-69-87
Меню
Остання редакція: 19 червня 2020

Видатні науковці

 

 

Календар ювілейних і пам'ятних дат видатних науковців Уманського НУС

2017 рік

 

175 років тому, 9 лютого 1842 році була прийнята урядова Постанова про відкриття садівничих закладів, яка передбачала створення трьохступеневої мережі установ з «правильного» садівництва: практичні школи при державних садах ( у тому числі і в Умані у Царициному саду); кілька середніх училищ і Головне училище садівництва з повним теоретичним та практичним курсом підготовки спеціалістів в Одесі.

160-річчя від дня народження Пашкевича Василя Васильовича (10.01.1857–01.11.1939), видатного вченого садівника, академіка, який у 1885–1892 роках працював головним садівничим Царициного саду («Софіївка») та викладачем садівництва в Уманському середньому училищі землеробства і садівництва.

130-річчя від дня народження Єремеєва Івана Максимовича (19.01.1887–01.11.1957), професора, видатного вітчизняного вченого - селекціонера, співавтора знаменитого сорту твердої пшениці «Українка 0246», що став найпоширенішим і займав площу понад 7 млн. га. Працював завідувачем кафедри рослинництва та селекції Уманського сільськогосподарського інституту (1951–1955 рр.).  Іван Максимович Єремеєв був блискучим лектором, вирізнявся ерудицією, високою педагогічною майстерністю, відданістю науці та обов’язку.

110-річчя від дня народження Десятова Анатолія Матвійовича (1907–1991), доцента кафедри селекції, декана факультету агрономії (1950–1957). Його наукова робота була пов’язана з вивченням синтетичної і аналітичної селекції в плодівництві, якою він займався з 1950 року. Першим методом (синтетична селекція) було одержано і передано в державне сортовипробування яблуню Зоя та відібрано з місцевого матеріалу чотири сорти пізніх груш, імунних до хвороб. Другим методом (аналітичної селекції) виведено новий сорт груші Красива. Разом із співробітниками кафедри розробив метод зимового зберігання маточників при селекції капусти та заклав гібридний сад груш пізніх сортів достигання.

110-річчя від дня народження Кундіревича Никодим Вікторовича (14.10.1907–____ ). З 25.12.1953 року назначений завідувачем військової кафедри УСГІ, 14.06.1961 вийшов у відставку у зв’язку з ліквідацією кафедри. У роки війни був начальником штабу І-ї польської дивізії. Після війни генерал – майор, начальник штабу радянських військ у Польщі, служив під керівництвом маршала Рокосовського К.К., а 10.12.1952 був відкликаний з Польщі та переїхав на Україну.

115-річчя від дня народження Коломійця Івана Опанасовича (26.11.1902–__ ), доктора біологічних наук, професора, ботаніка, фізіолога. Протягом 1966–1967 років очолював кафедру ботаніки, його наукова робота була пов’язана з вивченням фізіології плодоношення плодових культур та подолання його періодичності.

130-річчя від дня народження Хреннікова Євгена Володимировича (17.02.1887– ___ ) доцента, кандидата с.-г. наук, селекціонера рослинництва. Протягом 1938–1948 років очолював кафедру рослинництва і луківництва, а до 1951 року доцент – кафедри рослинництва.

130-річчя від дня народження Вовка Прокофія Федоровича (21.07.1887–24.06.1943), видатного вченого і педагога, професора, організатора с.-г. науки в Україні. Прокофій Федорович Вовк випускник Уманського сільськогосподарського інституту 1910 року. У 1920 році був направлений в Умань для проведення реорганізації Уманського училища землеробства і садівництва спочатку в агротехнікум, а потім в інститут, де працював викладачем, науковим співробітником та завідувачем кафедри механізації по 1925р.

135-річчя від дня народження Нестерводського Василя Антоновича (березень 1882–1977). У 1909 році закінчив спеціальні курси з бджільництва при Уманському училищі садівництва і землеробства. З 1912 по 1917 рік працював на посаді викладача цього ж закладу та помічником завідуючого пасікою, де розгорнув активну освітню та дослідницьку діяльність. Він брав участь в організації зразкової навчальної пасіки та музею, що функціонували при училищі. Музей вміщував колекцію вуликів різного типу, гербарій медоносних рослин та інвентар, який використовували при догляді за бджолами. Здобутки пасіки Уманського училища садівництва і землеробства демонструвалися на Всеросійській виставці в Москві 1912 р., де були відзначені золотою медаллю. В.А. Нестерводський сприяв становленню в Україні промислового бджільництва та створенню крупних державних пасік. Це невтомний організатор освітнього процесу, зусиллями якого бджільництво введено до розряду обов`язкових дисциплін у низці вищих та середніх сільськогосподарських навчальних закладів.

160-річчя від дня народження Дубровськоґо Павла Михайловича (14. 01. 1857–30. 11. 1916). Був директором Уманської школи садівництва, але як прихильник культурної автономії України, знятий с посади. Його ініціативі належить заснування бібліотек, сільськогосподарських шкіл, курсів, виставок тощо, а також журнал «Хуторянин», що виходив у Полтаві в 1896–1917 рр.

155-річчя від дня народження Придорогіна Михайла Івановича (19.10.1862–13.06.1923). Після закінчення в 1887 році Петровської сільськогосподарської академії він поступив викладачем в Маріінське середнє землеробське училище, а звідти був переведений до Уманського училища землеробства і садівництва, де паралельно з викладацькою роботою керував фермою і господарством.

115-річчя від дня народження Бугая Самсона Митрофановича (10.07.1902–червень 1987), доктора біологічних наук, професора. З 1955 по 1961 рік завідував кафедрою рослинництва і був деканом агрономічного факультету Уманського с.-г. інституту. З його ініціативи в інституті проводилися важливі обласні наукові та виробничі конференції, до участі в яких він залучав студентів. Автор понад 200 наукових праць, зокрема підручника «Рослинництво». Під його керівництвом підготовлено понад 60 кандидатських і докторських дисертацій. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, багатьма Медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, медалями ВДНГ СРСР і ВДНГ УРСР

135-річчя від дня народження Букраби Владислава Владиславовича. Народився у 1882 р., дата смерті невідома. У серпні 1950 р. вчена рада Уманського СГІ обрала Владислава Владиславовича Букрабу професором кафедри тваринництва. Його наукова діяльність зосереджувалася на пошуках нових форм і методів селекційної роботи, формуванні кормової бази, організації раціональних способів відгодівлі й догляду тварин.

115-річчя від дня народження Дуки Степана Харитоновича (10.04.1907–23.06.1960), видатного вченого селекціонера і педагога, доктора с.-г. наук, професора, випускника Уманського СГІ 1929 року. Працював в Уманському сільськогосподарському інституті доцентом та завідувачем кафедри генетики і селекції (1934–1937). Після захисту докторської дисертації обіймав посаду директора Українського науково-дослідного інституту садівництва в (1949–1960). У 1959 році обраний дійсним членом українського відділення ВАСГНІЛ (нині – Національна академія аграрних наук). С. Х. Дука є автором понад 70 наукових робіт з генетики, селекції і садівництва, написав монографію з біології і селекції садових крупноплідних суниць. Співавтор у виведенні кількох сортів суниць – Київська рання 2, Ювілейна, Українка, черешні – Улюблена Дуки, Красуня Києва, Китаївська чорна, вишні – Уманська скороспілка. Разом з Л.С.Резніченком вивів сорт яблуні Рубінове Дуки.

75-річчя від дня народження Лановської Марії Гаврилівни (23.02.1942–___2007). З 1979 року працювала старшим викладачем кафедри тваринництва Уманського СГІ, у 1987 році очолила кафедру. У 1995 році Лановській Марії Гаврилівні присвоєно вчене звання професора, вона є автором і співавтором понад 100 наукових праць, 3 підручників та 20 методичних розробок. Була нагороджена знаком Мінагрополітики України та Відмінник аграрної освіти і науки ІІІ ступеня.

Календар ювілейних і пам'ятних дат видатних науковців Уманського НУС

2018 рік

215 - річчя від дня народження Нордмана Олександра Давидовича (11.05.1803 – 1866), доктора наук, видатного вченого в галузі природничих наук,   першого директора Головного училища садівництва (1844–1848).  За значний внесок у розвиток науки отримав імператорську нагороду – орден Володимира ІІІ ступеня, а також нагороджений Демидівською премією.

 150-річчя від дня народження Грюнера Макса Миколайовича  (18.12.1868 – 1945), професора, вченого генетика, селекціонера. У 1927 році виконував обов’язки завідувача кафедри генетики і селекції, а згодом  очолив кафедру плодівництва Уманського плодово-ягідного інституту. Автор підручника «Насінництво».

145-річчя від дня народження Софронова Михайла Євграфовича (11.10.1873 – 1944) професора, директора Уманського училища садівництва і землеробства (1908 – 1910). Протягом 1921-1931 років  Михайло Євграфович викладав курси овочівництва й технічної переробки плодів та овочів в Уманському СГІ, відновив лабораторію виноробства, де розроблялися програми і методики досліджень та аналізів, пов’язаних із виготовленням плодово-ягідних вин, за погодженням із Центральною науково-дослідною станцією ім. В. Є. Таїрова в м. Одесі. У 1910 році у  Санкт-Петербурзі ним була написана і видана книга “Уманське училище садівництва і землеробства”.

140-річчя від дня народження Ткаченка Михайла Елевферовича (1878 -25.12.1950), доктора с.-г. наук, професора, відомого вченого в галузі лісівництва, таксації, економіки й організації лісового господарства, ґрунтознавства, автора понад 130 наукових праць, випускника  Уманського училища землеробства і садівництва 1899 року. Найбільш  повний підручник “Загальне лісознавство” (1939р.) приніс йому світову славу. За науково-педагогічну діяльність нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та іншими нагородами.

140-річчя від дня народження Чалого Володимира Федоровича (1878 – 05.05.1938) професора, завідувача кафедри механізації сільського господарства (1929–1938) Уманського СГІ, сприяв проведенню наукової та конструкторської роботи. Удосконалені зразки окремих агрегатів, які виготовлялися на кафедрі, одержали високу оцінку та впроваджувались у масове виробництво. Володимир Федорович  розробляв та вдосконалював конструкції машин для збирання зернових культур, гніздової сівби та посадки насінників цукрових буряків

135-річчя від дня народження Заморського Федора Варфоломійовича (09.02.1883 – 1927), професора, співавтора першого видання “Вчених записок Уманського сільськогосподарського технікуму” (1926). З травня 1921 року працював професором на кафедрі землеробства в Уманському сільськогосподарському технікумі, а протягом 1922-1927 років завідував навчальною частиною і був деканом  агрономічного  факультету. У 1923 році в Москві на І Всесоюзній сільськогосподарській виставці отримав найвищу нагороду – Диплом першого ступеня.

135-річчя від дня народження Ро Лева Михайловича (1883 –1957), професора, лауреата Державної премії СРСР за сорт  яблук «Слава переможцям». В 1906 – 1909 роках працював помічником завідувача парку «Софіївка» при Уманському училищі садівництва і землеробства. У 1935 – 1937 роках викладав спецкурс із плодівництва в Уманському  сільськогосподарському інституті. Автор сортів яблук: Серпневе, Мліївське літнє, Слава переможцям, Українське, Кальвіль Мліївський, Мліївська красуня та груші Бергамот Мліївський.

130-річчя від дня народження Діброви Авксентія Опанасовича (27.02.1888 – 1955), професора, викладача органічної хімії з 1924 по1932 рік в Уманському  сільськогосподарському інституті. Вільно володів німецькою, англійською, французькою та польською мовами, добре знав суміжні науки.

120-річчя від дня народження Шкварука Миколи Матвійовича (12.12.1928 – 20.10. 1984 ), доктора с.-г. наук, професора, відомого вченого в галузі ґрунтознавства. Працював в Уманському СГІ з 1931року, пройшовши шлях від асистента до професора.

115-річчя від дня народження Іванова Олександра Павловича  (23.08.1903 – 1982), професора, учасника Великої Вітчизняної війни. Протягом 1965 – 1980 років працював в Уманському  СГІ  на кафедрі рослинництва, відродив  та очолив, ліквідовану лисенківцями, кафедру генетики, селекції та насінництва. Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора та Червоної Зірки.

110-річчя від дня народження Алексєєвої Марини Володимирівни (18.11.1908 –__ ), професора, провідного вченого в галузі овочівництва й методики його викладання в сільськогосподарських ВНЗ, заслуженого діяча науки РРФСР. У жовтні 1947 року очолила кафедру овочівництва  Уманського  сільськогосподарського інституту, протягом 1948 – 1955 років виконувала обов’язки декана плодоовочевого факультету. За бойові заслуги й науково-виробничу діяльність нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни ІІ ступеня, Дружби народів, відзнакою “Знак Пошани”, сімома золотими й трьома бронзовими медалями ВДНГ СРСР.

95-річчя від дня народження Карасюка Івана Маріяновича (23.11.1923 – 24.11.2015), доктора с.-г. наук, професора, видатного вченого і педагога, відмінника освіти і науки І ступеня, , випускника Уманського СГІ 1952 року. Трудова діяльність в Уманському СГІ розпочалася з аспірантури (1956 – 1959), з 1960 року - доцент, з 1962 по 1973 рік - декан агрономічного факультету, із 1973 року - проректор з навчально-виховної і наукової роботи. З 1979 року завідував кафедрою агрохімії та ґрунтознавства. Наукова школа включає 2 докторів та 11 кандидатів с.-г. наук. Іван Маркіянович є автором і співавтором 400 наукових і навчально-методичних праць, підручників “Агрохімія” та “Технологія виробництва сільськогосподарської продукції”. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, орденом Богдана Хмельницького, медалями “За відвагу”, “За мужність”, “За визволення Варшави”, “За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.” і ще 20 медалями.

95-річчя від дня народження Зверєва Семена Михайловича (30.10.1923 ), доктора історичних наук, професора, учасника Великої Вітчизняної війни. З 1955 по 1977 рік очолював кафедру марксизму-ленінізму Уманського СГІ, є автором понад 30 наукових праць, брошур, статей. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями  “За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.”, “За відвагу”, “За доблесну працю’, грамотою Президії Верховної Ради УРСР та іншими почесними грамотами.

90-річчя від дня народження Гаврилюка Віктора Антоновича (28.01.1928-26.11.2005), кандидата біол. наук, доцента, завідувача кафедри ботаніки з 1979 по 1997роки Уманської сільськогосподарської академії, випускника УСГІ 1953 року, вченого-ботаніка добре знаного серед світової спільноти дослідників арктичної флори, викладача, фахівця енциклопедичних знань

90-річчя від дня народження Зінченка Олександра Івановича (25.02.1928 –16.03.2017), доктора с.-г. наук, професора, видатного вченого і педагога, заслуженого працівника  освіти, випускника Уманського СГІ 1953 року. Трудова діяльність в Уманському  СГІ  розпочалась у 1955році. Олександр Іванович пройшов шлях від агронома навчально-дослідного господарства, аспіранта кафедри землеробства до професора, завідувача кафедри рослинництва (1976 – 2017). Автор майже 340 наукових, навчально-методичних праць, 5 підручників, 8 навчальних посібників. Отримав 3 патенти на винаходи в галузі рослинництва та підготував 3 докторів і 14 кандидатів с.-г. наук. Нагороджений медалями “Захисник Вітчизни”, “50 років визволення України”, “Ветеран праці”, “Знак Пошани”.

90-річчя від дня народження Карпенчука Григорія Костянтиновича (12.06.1928 – 28.07.1994), кандидата с.-г. наук, професора, видатного вченого і педагога, заслуженого працівника вищої школи України, випускника Уманського СГІ 1954 року. З 1954 по 1959 рік – асистент, старший викладач, протягом 1959 – 1964 років декан факультету заочного навчання, з 1964 по 1974 рік – доцент кафедри плодівництва, проректор із наукової роботи, а з 1974 року – старший науковий співробітник, завідувач кафедри плодівництва. Григорій Костянтинович досліджував і впроваджував на практиці технології інтенсивного садівництва, перший головний редактор журналу “Новини садівництва”, автор 120 наукових праць та підручника “Частное плодоводство”.

90-річчя від дня народження Здоровцова Олександра Івановича (28.09.1928 – 12.11.2013), доктора економічних наук, професора, заслуженого працівника вищої школи України, ректора Уманського СГІ з 1973 по 1995 роки, автора 300 наукових праць та підручника “Економіка сільського господарства”. За досягнуті успіхи в роботі нагороджений орденом Дружби народів, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, нагрудним знаком Міністерства вищої і середньої освіти СРСР. Має почесні звання “Заслужений працівник вищої школи Української РСР”, “Заслужений професор Уманського ДАУ”.

75-річчя від дня народження Парія Федора Микитовича (19.03.1943 – 24.01.2016), доктора біологічних наук, професора, випускника Уманського СГІ 1965 року. В 2001 році організував Всеукраїнський науковий інститут селекції, з 2007 року виконував обов’язки завідувача кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва. Федір Микитович відкрив ряд нових генів, явище елімінації анеуплоїдних гамет у поліплоїдів, ефект зв’язку ознаки “стерильність – фертильність” із продуктивністю гібридів, ефект гетерозису в автополіплоїдів. Розробив принципи використання маркерних генів для виділення гаплоїдних і диплоїдизованих рослин, установив тригенну модель детермінації ознаки “стерильність – фертильність” і закономірності  її зміни у буряків, запропонував схему одержання гібридного насіння із використанням самонесумісності та цитоплазматичної чоловічої стерильності. Підготував 4 кандидати наук, опублікував понад 100 наукових праць. Федір Микитович підготував 4 кандидати наук та опублікував понад 100 наукових праць. Він є автором 50 винаходів із технології селекції рослин та 40 сортів і гібридів сільськогосподарських культур. Нагороджений трудовою відзнакою Мінагрополітики  України “Знак Пошани”.

170 років (1848 р.) тому відбувся перший випуск вчених садівників Головного училища садівництва.

155 років тому відбулося закладання (22.071863 р.) та освячення (14.12.1863) домового храму при Головному училищі садівництва імені  Святої і Рівноапостольної Марії Магдалини (припинив діяльність у 1923 році у зв’язку із забороною викладання Закону Божого в навчальних закладах та “відокремлення церкви від держави”).

150 років (1868 р.) тому відбулася реорганізація Головного училища садівництва в Уманське училище землеробства і садівництва.

150 років (1868 р.) тому було створено землеробське відділення, яке у 1921 році перейменоване на факультет агрономії.

145 років (24.07.1873 р.) тому Дмитра Семеновича Леванду призначили викладачем бухгалтерії  Головного училища землеробства і садівництва, а з 01.08 - завідувачем практичного господарства. Протягом 1885 – 1905 років працював директором Уманського училища землеробства і садівництва.

140 років (1878 р.) тому прийняли нове Положення про землеробські училища, згідно з яким, у навчальному плані Уманського училища землеробства і садівництва налічувалося 30 предметів, а період навчання становив 6 років.

140 років (1878 р.) тому було  введено дисципліну “Рахівництво”, першим викладачем якої був дійсний статський радник Д.С.Леванда.

115 років (16.02.1903 р.) тому відбулася реорганізація Уманського училища землеробства і садівництва в Уманське училище садівництва і землеробства, в якому було відкрито два самостійні відділення садівництва і землеробства. Почали  видавати  свідоцтва  двох спеціальностей – “Учений-управитель” та “Учений-садівник”.

115 років (1903 р.) тому було створено кабінет-музей  плодівництва  на  садовому  відділенні. 

85 років (1933 р.) тому в Уманському плодово-ягідному інституті розпочалася підготовка науково-педагогічних кадрів через аспірантуру, в повоєнний період  у 1948 році - відновлено роботу.

85 років (1933 р.) тому в Уманському плодово-ягідному інституті через факультет заочного навчання розпочалася підготовка садівників, з 1944 р. – агрономів –рільників, в 1975 р. відкрита спеціалізація «Технологія зберігання і переробки плодів та овочів», з 1977 р. готують фахівців з питань економіки і бухгалтерського обліку, з січня 1999 р. готують фахівців з інженерної спеціальності «Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів», з вересня 1999 р. – «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», а також «Фінанси», «Економіка підприємництва», «Маркетинг», «Оподаткування».

 90 років (1928 р.) тому було створено кафедру агрохімії і ґрунтознавства.

80 років (1938 р.) кафедрам: – соціально-гуманітарних і правових дисциплі

  – захисту і карантину рослин;

  – мікробіології, біохімії і фізіології рослин.

70 років (1948 р.) тому створене наукове студентське товариство – НСТ.

55 років (1963 р.) тому відкрито аспірантуру із плодівництва.

40 років (1978 р.) тому було створено кафедру обліку та аудиту.

40 років (1978 р.) тому від кафедри організації і агробізнесу відокремилась кафедра інформатики і управління – сучасна кафедра економічної кібернетики та інформаційних систем.

25 років (1993 р.) тому засновано журнал “Новини садівництва”.

20 років (1998 р.) тому відбулося створення кафедри фінансів і кредиту сучасна назва - кафедра фінансів, банківської справи та страхування.

15 років (02.06.2003 р.) тому Уманська державна аграрна академія отримала статус Уманський державний аграрний університет.

10 років (15.08.2008 р.) тому кафедру тваринництва було реорганізовано у випускову кафедру екології та безпеки життєдіяльності

5 років (2013 р.) тому Уманський НУС став офіційним членом Міжнородної асоціації наукового садівництва (ISHS, м. Левен, Бельгія).

5 років (2013 р.) тому на факультеті менеджменту розпочалась підготовка фахівців спеціальностей “Туризм” та “Готельно-ресторанна справа”.

5 років (2013 р.) тому з  метою  ефективного  спрямування  зусиль  навчально-наукового потенціалу кафедри була створена науково-дослідна лабораторія “Біонеорганічної хімії, якості і безпеки об’єктів сільськогосподарського використання”.

Календар ювілейних і пам'ятних дат видатних науковців Уманського НУС

2019 рік

175 років тому, 9 серпня 1844 році в Одесі на базі зразкового Ботанічного саду розпочав свою діяльність перший в Росії вищий садівничий навчальний заклад – Головне училище садівництва з повним теоретичним та практичним курсом підготовки спеціалістів (нині Уманський національний університет садівництва).

175 років тому, 6 (19) листопада 1844 році за парти сіли перші 10 вихованців Головного училища садівництва. Навчання тривало чотири роки. Практичною базою для учнів був Нікитський ботанічний сад у Криму.

160 років тому, 30 березня 1859 році «ЇЇ імператорська величність государиня Олександра Федорівна звеліла передати Уманський сад Головному училищу садівництва», бо саме тут було  найкраще місце, де природа, мистецтво і праця людини нагромадили благодатні умови для всебічного розвитку садівництва.

125 років тому, 27 грудня 1894 році відбувся перший з’їзд випускників з нагоди святкування 50-річчя училища. За 50 років училище випустило 462 вихованці, з них 29 в Одесі.

90 років тому, 3 листопада 1929 році  Постановою Раднаркому України Уманський політехнікум реорганізовано в Уманський сільськогосподарський інститут із садовим та рільничим факультетами.

90 років тому, в 1929 році створено кафедри:

-       агрохімії та ґрунтознавства;

-       механізації та електрифікації;

-       організації сільськогосподарського виробництва (організації та агробізнесу);

85 років тому, в 1934 році відбулася реорганізація Уманського плодово-ягідного інституту в Уманський плодоовочевий інститут, було повернено викладання овочівництва.

75 років тому, 15 березня 1944 році після визволення Умані інститут відновив свою діяльність, розпочавши ремонтні роботи. Навчання розпочалося 9 травня 1944 р., а восени – відбувся перший післявоєнний випуск спеціалістів сільськогосподарського виробництва: 7 агрономів-рільників і 6 агрономів-плодоовочівників. 19 листопада у скромній обстановці було відзначено 100-річчя з часу заснування навчального закладу.

60 років тому, 3 жовтня 1959 році з нагоди 100-річчя перебування інституту в Умані та за успіхи у підготовці фахівців сільськогосподарського виробництва, досягнення в аграрній науці інститут нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

50 років тому, в 1969 році відкрито підготовче відділення, на базі якого у 2003 році розпочав свою роботу факультет довузівського підготовки.

35 років тому, в 1984 році з нагоди 140-річчя Уманського СГІ нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

25 років тому, в 1994 році з нагоди 150-річчя Уманського СГІ до навчального закладу надійшли вітальні адреси від президента України Л. Д. Кучми та Голови Верховної Ради України О. О. Мороза, Міністерства сільського господарства України, Міністерства освіти України, Черкаської обласної та районної Ради народних депутатів, ЗВО  України та господарств. На адресу інституту надійшло багато вітальних телеграм, поздоровлень від колег , друзів, випускників, були вручені цінні подарунки та грошові чеки. Почесними грамотами Міністерства сільського господарства нагороджено 13 науковців і працівників закладу та оголошено подяку 11 особам. Міністерства освіти України вшанувало своїми грамотами 28 працівників.

20 років тому, 16 серпня 1999 році на базі економічного факультету створено факультет менеджменту та факультет економіки і підприємництва.

10 років тому, 1 липня 2009 році розпочав свою діяльність факультет лісового та садово-паркового господарства.

10 років тому, 28 грудня 2009 році університет отримав статус Уманського національного університету садівництва.

205-річчя від дня народження Калиновського Якова Михайловича (09.10.1814 – 10.10.1903) доктора філософії, професора сільського господарства і лісівництва, директора Уманського училища землеробства і садівництва в 1881 – 1884 рр.. В училищі реорганізував навчально-практичну базу підготовки вчених, управляючих і садівників, провів розширення практичного поля з наданням йому комерційного характеру, проводив фундаментальне будівництво, займався придбанням нового інвентаря, впровадив сівозміни та нові культури, укомплектовував ферми  найкращими породами великої рогатої худоби, овець, свиней, птиці. Крім того, створив окремі галузі для підготовки спеціалістів-рільників широкого профілю. Вів велику громадську і наукову роботу. Брав активну участь в діяльності Товариства акліматизації тварин і рослин. Був першим інспектором (директором) Московського зоологічного саду (згодом - зоопарку).

200-річчя від дня народження Анненкова Миколи Івановича (21.04.1819–09.08.1889) видатного вченого в галузі ботаніки, садівництва й лісівництва, статського радника, професора, члена-кореспондента Російської академії наук, дійсного члена 15 вітчизняних і зарубіжних наукових товариств, директора Головного училища садівництва в м. Умані в 1863 – 1868 рр., а з 1868 по 1875 р. (у зв’язку з реорганізацією) директора Уманського училища землеробства і садівництва. В училищі викладав основи фахових дисциплін – ботаніку, садівництво й лісівництво. Анненков М. І. провів докорінну реорганізацію училища, відкрив сільськогосподарське відділення. Продовжував будівництво житлових, навчальних та службових приміщень. Крім садів, було створено "практичне" поле й ферму. Для кращого зрошення насаджень, у 1863 р. був збудований водогін з розгалуженою системою поливу саду, парників, городу та ділянок Партерного Амфітеатру дендропарку «Софіївка». Було значно розширено курс лісівництва та підвищено рівень його викладання. Для практичних робіт по лісовпорядкуванню  та таксації в 1863 р. до земель училища придбано лісову дачу «Греків ліс». Крім того у 1872 році було проведено роз’єднання навчальної системи на дві спеціальності – садівництва і землеробства. Ним введено в культуру насаджень Уманщини сосну кримську. Уперше видав «Гербарій» рослин московської флори. За наукові досягнення в галузі ботаніки та акліматизації нагороджений великою золотою медаллю Французького товариства акліматизації (1858 р.). Російська академія наук за фундаментальну працю «Ботанический словарь» та вагомий внесок у розвиток ботанічної науки нагородила Анненкова М. І. Демидівською премією, а імператор Олександр ІІ – діамантовим перстнем із рубіном.

160-річчя від дня народження Охріменка Сергія Федоровича    (1859 – 06.12. 1926) фахівця з виноградарства, засновника школи виноробства, випускника Уманського училища землеробства і садівництва 1880 року. У 1883 – 1890 рр. працював виноробом в Гурзуфі (Крим), стажувався по виноробству у Франції, Німеччині, Австрії. З 1890 р. головний винороб виноградарсько-виноробного дослідного і навчально-показового господарства "Магарач". Вперше в практиці виноробства розробив прийоми спиртування вин, технологію вироблення високоякісних південнобережних десертних і міцних вин. Одночасно займався педагогічною діяльністю на Вищих курсах по виноробству при Нікітському ботанічному саду, підготував понад 300 фахівців-виноробів. Автор оригінального десертного вина з винограду сорту Мускат чорний. За десертні вина він був удостоєний високих нагород Всесвітньої виставки в Парижі (1900), Міжнародної виставки в Турині (1911) і Всесоюзної с.-г. виставки в Москві (1925).

155-річчя від дня народження Пачоського Йосипа Конрадовича (08.12.1864 – 14.02.1942) відомого українського і польського ботаніка-флориста, систематика і географа живої природи, зоолога, еколога, талановитого музейника, професора, учня Уманського училища землеробства і садівництва в 1882 – 1886 рр.. Автора понад 300 ґрунтовних наукових праць: монографій, підручників, статей та рецензій, присвячених глибокому і всебічному вивченню складу та історії розвитку флори і рослинності середньої і південної частини східної Європи, головним чином України та Польщі, а також висвітленню загальних питань ботанічної і частково зоологічної науки. Він був одним із творців фітоценології – розділу ботаніки, який вивчає рослинні угруповання, і автором першого підручника з цієї дисципліни, а також автором низки назв ботанічних таксонів. В ботанічній (бінарній) номенклатурі ці  назви доповнюються скороченням «Pacz.». Вчені, шануючи ім’я Пачоського, на його честь назвали 10 видів вищих рослин, з яких волошка Пачоського та зіновать Пачоського, занесені до Червоної книги України.

145-річчя від дня народження Душечкіна Олександра Івановича  (13.08.1874 – 08.04.1956) видатного вченого-агрохіміка і фізіолога рослин, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка АН УРСР.  У 1926 – 1930 рр. О.І. Душечкін був призначений за сумісництвом на посаду завідуючого кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського сільськогосподарського інституту. Під його керівництвом на кафедрі закладено основу широкомасштабних комплексних досліджень систем удобрення культур у польових сівозмінах. Засновник наукової школи агрохіміків і фізіологів рослин. Сформулював та розвинув наукові підходи щодо живлення рослин і підвищення ефективності добрив, зробив вагомий внесок в організацію наукових установ агрономічного напрямку. За результатами досліджень О.І. Душечкіна, вперше на Україні було доведено біологічну особливість живлення цукрових буряків. Основні праці присвячено агрохімічним дослідженням з питань надходження і перетворення поживних речовин з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

140-річчя від дня народження Кухаренка-Прокоповича Михайла Андрійовича (09.10. 1879 – 04.03.1920) першого керманича системи галузевої освіти, директора та викладача економічних дисциплін Уманської школи садівництва і сільського господарства 1918 – 1919 рр.. Із встановленням 29 квітня 1918 р. влади Української Держави на чолі гетьмана П. Скоропадського, М. А. Кухаренко продовжував виконувати функції керівника відділу сільськогосподарської освіти Міністерства земельних справ. Зробив вагомий внесок у становлення аграрної освіти та науки в Україні. Він формував і головне виступав провідником основних організаційних принципів ведення української аграрної освіти за надзвичайно непростих часів у житті країни.

140-річчя від дня народження Руденка Степана Карповича (01.08.1879–?) професора, у 1925-1930 рр. завідувача кафедри Уманського сільськогосподарського політехнікуму. У 1940 р. С.К.Руденко повертається до Уманського СГІ та очолює кафедру ботаніки, а з 1944 по 1946 р. за сумісництвом обіймає посаду декана агрономічного факультету. Крім того Степан Карпович керував роботою наукових студентських гуртків та аспірантами. Його наукова діяльність присвячена питанням кущення злакових культур, розвитку кореневих систем, впливу азотних підживлень та зрошення на формування врожаю озимої пшениці, дослідженням утворення вузлів кущіння злакових культур на різній глибині, способів сівби (розкидного, рядкового й стрічкового), розвитку кореневих систем злакових і бобових культур, а також впливу азотних підживлень і зрошення на формування врожайності озимої пшениці сорту Українка 0246. Одержані дані автор опублікував у 1948 р. у збірнику наукових праць Уманського СГІ.

105-річчя від дня народження Глібка Юрія Купріяновича     (01.1914 – 31.12.1943 ) учасника великої Вітчизняної війни, майора, командира 932-го стрілецького полку, Героя Радянського Союзу, випускника Уманського СГІ 1936 р. Закінчив військову інженерну академію, куди його направили в 1937 р. за путівкою Уманського міськкому комсомолу як одного з найкращих комсомольців. Брав участь у Сталінградській битві та в боях на Курсько-Орловській дузі, у боях під Харковом, Полтавою, Кременчуком, під Знам’янкою на Дніпрі. За бойові звитяги у лютому 1943 р. Ю. К. Глібка нагороджено орденом Червоної Зірки, а в серпні цього ж року – орденом Червоного Прапора. Невмирущу славу його полк здобув у боях за Дніпро. За відмінно проведену операцію, форсування Дніпра та створення плацдарму на правому березі ріки – Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 р. йому було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Проте до цього дня Юрій Купріянович не дожив. 31 грудня 1943 р. в районі станції Знам’янка (на Кіровоградщині) він загинув на командному пункті від ворожого снаряда. Герой похований на військовому кладовищі в Кіровограді.

105-річчя від дня народження Пересипкіна Володимира Федоровича (22.08.1914 – 17.04.2004). заслуженого діяча науки УРСР, видатного вченого в галузі фітопатології – доктора біологічних наук, професора, академіка Української академії аграрних наук, члена-кореспондента ВАСГНІЛ, професора, завідувача кафедри фітопатології Уманського СГІ (яка нині носить його ім’я), директора Уманського СГІ в 1948 – 1952 рр . Вагомі здобутки В.Ф. Пересипкіна у науковій діяльності займає його  школа, яка почала діяти з 1963 р. Наукову діяльність вчений спрямовував на розробку імунологічних основ створення нових сортів сільськогосподарських культур із груповою стійкістю проти хвороб і шкідників, удосконалення заходів захисту рослин від хвороб. Він вивчив особливості патогенезу низки хвороб основних зернових культур та ріпаку. Наукові дослідження відображені в понад 350 працях. Під його керівництвом захищено понад 70 кандидатських і 5 докторських дисертацій.  Нагороджений орденом Вітчизняної Війни ІІ ступеня, двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак Пошани», багатьма медалями. В 1982 р. – лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, премії Ради Міністрів СРСР, у 1984 р. отримав звання та грант Соросівського професора.

100-річчя від дня народження Скрипника В’ячеслава Васильовича (08.03.1919 – 1995) доктора сільськогосподарських наук, професора, завідувача кафедри технології, зберігання й переробки плодів та овочів Уманського СГІ в 1972-1993 рр.. За його керівництва значно активізується наукова робота на кафедрі, розширюється й оновлюється тематика досліджень, зміцнюється матеріально-технічна та науково-методична база аспірантської підготовки та дипломного проектування студентів. В'ячеслав Васильович висококваліфікований фахівець із питань технології вирощування винограду та виноробства, він став фундатором виробництва принципово нових алкогольних напоїв-фруктанів. Зробив вагомий внесок у справу зберігання й перероблення плодів та овочів, що стало базою для створення окремої спеціальності. Автор майже 100 наукових праць, зокрема 4 книг із виноградарства, навчального посібника, навчальних програм, методичних розробок. Під його керівництвом підготовлено 5 кандидатських дисертацій. За бойові заслуги В'ячеслав Васильович Скрипник нагороджений орденами й медалями: орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За відвагу», «за взяття Кенігсберга», «За Перемогу над Німеччиною». Йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України».

100-річчя від дня народження Ольховської-Буркової Антоніни Кузьмівни (02.11.1919 –  2001) доктора біологічних наук, професора, заслуженого працівника Вищої школи України, завідувача кафедри захисту рослин Уманського СГІ в 1962-1990 рр.. Наукова діяльність присвячена вивченню біології шкідників та систем захисту від них сільськогосподарських культур. Особливої уваги заслуговують її праці з вивчення біології оленки волохатої та комплексу листовійок у садових ценозах. Учена створила наукову школу, де розроблялася і постійно вдосконалювалась інтегрована екологічно безпечна система захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів для Лісостепу України. Автор 258 наукових праць, зокрема 8 навчальних посібників. Під її керівництвом захищено 12 кандидатських та одна докторська дисертація. Нагороджена медалями «20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.», «50 років Збройних сил СРСР», «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.», «За доблесну працю», присвоєно почесне звання «Заслужений працівник вищої школи Української РСР».

95-річчя від дня народження Шеренгового Петра Захаровича (02.06.1924 – 07.04.2016) доктора біологічних наук, професора, селекціонера, випускника плодоовочевого факультету Уманського сільськогосподарського інституту 1953 р., керівника проблемної науково-дослідної лабораторії з питань селекції ягідних і плодових культур та технологій їх вирощування НуБіб. У його доробку понад 80 сортів різних садових культур: смородини (чорної і золотистої), порічки, аґрусу, ожини, малини, суниці, абрикоса, аличі, персика, сливи, черешні, вишні, груші, яблуні. Багато з цих сортів внесені до Державного реєстру. Нагороджений медаллю "За трудову доблесть" (1966 р.) і орденом "Трудового Червоного прапора" (1971 р.), а також численними відомчими відзнаками.

90-річчя від дня народження Власюка Степана Григоровича (27.02.1929 – 1997) доктора сільськогосподарських наук, професора, випускника плодоовочевого факультету Уманського сільськогосподарського інституту 1955 р.. З 1969 року працював завідувачем контрольно-технічної лабораторії, згодом старшим викладачем, доцентом, професором кафедри плодівництва (викладав плодівництво з 1970 по 1997 р.). Наукова діяльність присвячена сортовивченню, інтродукції та впровадженню сортів плодових і ягідних культур. Автор монографій «Слива», «Слива і алича», посібника «Районовані та перспективні сорти плодових і ягідних порід», співавтор підручника «Садівництво і виноградарство». Його по праву вважають авторитетним вченим у галузі сортознавства плодових і ягідних культур.

90-річчя від дня народження Єріна Миколи Івановича (20.06.1929 р.н.) знаного ученого-економіста, доктора економічних наук, професора. В Уманському СГІ почав працювати з 1957 р. на посаді асистента, старшого викладача кафедри економіки та організації соціалістичних сільськогосподарських підприємств, у 1968 р. був призначений на посаду проректора з навчально-виховної та наукової роботи. В 1973 – 1984 рр. призначений завідувачем кафедри економіки сільського господарства та керівником економічного семінару викладачів інституту. Він докорінно перебудував організаційну та навчально-методичну роботу на кафедрі, наблизив навчальний процес до умов виробництва. Під його керівництвом готувалися фахівці для розв'язання конкретних економічних проблем у багатогалузевому сільському господарстві. Наукова діяльність М. І. Єріна спрямовувалася на економічне обґрунтування інтенсивних технологій у рослинництві й тваринництві в умовах конкретних господарств Черкаської області. Автор понад 100 наукових праць, навчальних посібників, методичних розробок, рекомендацій. Нагороджений медалями «За освоєння цілинних земель», «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За доблесну працю на ознаменування 100-річчя з дня народження В.І.Леніна», «Ветеран праці», Грамотою Президії Верховної Ради УРСР і значком Міністерства вищої й середньої освіти СРСР «За відмінні успіхи в роботі».

90-річчя від дня народження Грицаєнка Аркадія Олександровича (05.12.1929 – 04.04.2014) кандидата біологічних наук, доцента, знатного садовода України, відмінника аграрної освіти України, почесного професора, випускника Уманського сільськогосподарського інституту ім. О.М.Горького 1954 р. Доцент А. О. Грицаєнко розпочав свій трудовий шлях в УСГІ ще в 1962 році аспірантом (науковий керівник - професор С.С. Рубін), а з 1965–2007 рр. викладав плодівництво, помологію та плодівництво з основами біології. Наукова діяльність присвячена вивченню та дослідженню вітчизняних й інтродукованих сортів яблуні за різних способів формування крон і схем садіння, обстеженню західних і південно-західних регіонів країни з метою виявлення перспективних для вегетативного розмноження форм грецького горіха, вивченню питань фізіології та продуктивності плодових рослин залежно від систем утримання ґрунту. Він має авторські розробки і винаходи: новітня технологія електростратифікації щеплень винограду; обстеження районів Західної та Південно-Західної України щодо виявлення перспективних сортів волоського горіха (лише в дев'яти районах Вінниччини їх було виявлено 45); детальне обстеження Закарпаття, Криму, Молдови, Одещини з метою виявлення високопродуктивних сортів винограду (сприяло створенню колекційних насаджень із понад 250 сортів винограду, що на той час могло конкурувати лише з колекцією сортів Інституту ім. В. Є. Таїрова); авторське свідоцтво СРСР "Принципи і методи електричного підігріву щеплень винограду під час теплової стратифікації"; методи формування різних типів пальмет із впровадженням їх у виробництво; сконструював спеціальний ніж для зимового механізованого щеплення плодових культур. Автор близько 100 друкованих праць, винаходів і підручника «Плодівництво», співавтор посібника «Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів». Тривалий час був науковим редактором науково-практичного журналу "Новини садівництва".

 85-річчя від дня народження Чучмія Івана Петровича ( 12.12.1934 – 20.01.2004) доктора сільськогосподарських наук, професора, завідувача кафедри генетики, селекції та насінництва Уманського державного аграрного університету.  В Уманському державному аграрному університеті почав працювати з 1990 р. на кафедрі генетики, селекції та насінництва, яку в 1993 - 2004 рр. очолював. За його сприяння на кафедрі створюється три навчальні і науково-виробничі лабораторії: з селекції і насінництва кукурудзи (завідувач професор І. П. Чучмій), біотехнології (завідувач Мішкуров Ю.М.), садівництва (завідувач Балабак А.Ф.). Він автор понад 40 сортів і гібридів сільськогосподарських культур та найбільші наукові досягнення пов'язані з селекцією гібридної кукурудзи. Впроваджено у виробництво нові сорти і гібриди сільськогосподарських культур. Серед них сорти пшениці озимої Киянка, 22 гібриди кукурудзи (Ювілейний 60, Бекоста, Маіссінте 270 МВ, Акорд 72), групу гібридів Колективний 95 М, 244 МВ та ін. Результати наукової роботи І. П. Чучмія висвітлені у понад 160 наукових працях і близько 50 авторських свідоцтвах і патентах, видано 2 монографії та 16 методичних розробок. Розроблені ним особисто і внаслідок плідної співпраці з колегами нові методи селекції, інбредні лінії і гібриди кукурудзи нового покоління експонувались на виставках Держплану СРСР, ВДНГ СРСР, ВДНГ УРСР і відзначені багатьма медалями. За плідну працю нагороджений значком «Кращий винахідник сільського господарства СРСР», Орденом Трудового Червоного прапора у 1973 р. та ювілейними медалями ВДНГ СРСР, та медалями «Ветеран праці», «За доблесну працю». За участь в циклі робіт «Розробка методів експериментального одержання і практичного використання індукованих мутацій у рослин» йому присуджена Державна премія Української РСР в галузі науки і техніки 1982 року. За розробку методів селекції і створення ранньостиглих гібридів кукурудзи присуджена Державна премія СРСР в галузі науки і техніки 1986 р. Крім наукової і педагогічної праці, захоплювався і літературною діяльністю. З перших днів перебування в Умані став дійсним членом Уманського літературного клубу, керував університетською літературною студією. Серед збірок І. П. Чучмія слід виділити збірки: «Смійтесь, добрі люди!» (1998);«Смішне сьогодення» (2000);«Усміхнімось, браття!» (2002).

85-річчя від дня народження Желіби Володимира Івановича   (24.02.1934) українського державного діяча, дипломата, колишнього депутата Верховної Ради України 10 - 12-госкликань , випускника УСГІ 1957 р.. З 1992 по січень 1998 — Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь. З квітня 1998 — радник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1974, 1976), орденом Знак Пошани (1971), орденом Дружби народів (1984), орденом «За заслуги» 3-го ст. (1997), медалями

80-річчя від дня народження Яковишина Леоніда Григоровича (19.05.1939) Героя України, керівника сільськогосподарського підприємства «Земля і воля», створеного на базі реорганізованого Бобровицького радгоспу-технікуму, місто Бобровиця Чернігівської області., випускника УСГІ 1961 р.. Народний депутат України 12 скликання, заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи, член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом (з 1993). Групи «Аграрники», «Рада», з квітня 1994 – радник виконувача обов’язків Прем’єр-міністра України Ю. Звягільського, липень 1994 – червень 1995 – радник Прем’єр-міністра України В. Масола, з липня 1997 – позаштатний радник Першого заступника Голови Верховної Ради України. В 2016 р. видав книгу «З нестихаючим сердечним щемом» - статті, інтерв’ю, опубліковані в районних, обласних і центральних газетах за період з 1988-го по листопад 2016-го року. Продовжує регулярно публікуватися в газеті «Чернігівщина» та іншій місцевій періодиці. За визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, досягнення високих виробничих показників, багаторічну самовіддану працю нагороджений орденом «Знак Пошани» та отримав звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (2004).

75-річчя від дня народження Кравченка Владислава Андрійовича (18.01.1944 – 26.04.2018) доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААНУ, члена-кореспондента НААН України, заслуженого діяча науки і техніки, вченого-селекціонера,  випускника Уманського СГІ 1965 р. Працював агрономом у Сумській області, а від 1971 – на Київській дослідній станції (смт Борова Фастівського р-ну) Інституту овочівництва і баштанництва УААН: у 1990–1993рр. завідувач відділу селекції та насінництва овочевих культур; у 1994–1998 рр. директор, у 1998–2001 рр. голова насіннєвої станції (с. Селекційне Харків. р-ну Харків. обл.); від     2001 р. професор кафедри закритого ґрунту Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ); водночас від 2001 р. директор, завідувач відділу селекції та насінництва овочевих культур Науково-дослідного і навчального центру закритого ґрунту Науково-дослідного  виробничого комбінату «Пуща-Водиця». Вивчав проблеми селекції і насінництва за умов відкритого й захищеного ґрунту. Автор низки сортів помідорів, зокрема Світанок, Іскорка, Флора, Боян, Лагідний, Атласний, Зорень, гетерозисних гібридів – Козачок, Святослав, Скарб, Світлячок, Сузір’я, Гожий, Ната, Окраса. Йому присуджені премії ім. В. Юр’єва НАНУ (1996) та УААН «За видатні досягнення в аграрній науці» (2008).

 

Календар ювілейних і пам'ятних дат видатних науковців Уманського НУС

2020 рік

115-річчя від дня народження Білоуса Івана Івановича ( 01.01.1905 ). Випускник Уманського агропотехнікуму 1926 року, після його закінчення залишився в технікумі на посаді асистента кафедри ботаніки, а з 1937 року завідувач кафедри ботаніки й фізіології рослин. Крім того з 1931 по 1937 рр. –завідував відділом заочного навчання і підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства, з 1937 по 1939рр. був деканом плодоовочевого факультету, з 1934 по 1939 рр. періодично виконував обов’язки заступника директора інституту з навчально-наукової роботи. У 1944 році був в.о. директора Уманського СГІ і брав активну участь у відновленні зруйнованого у роки війни навчального закладу. У 1945 році приступив до роботи в Академії наук УРСР.

115-річчя від дня народження Власюка Петра Антиповича (03.02.1905 – 18.03.1980). Видатний вчений і педагог, організатор с.-г. науки в Україні, академік, випускник Уманського сільськогосподарського агротехнікуму 1925року. В 1925 – 1948 рр. працював викладачем, пізніше – професором Уманського сільськогосподарського інституту. У 1939 році Петра Антиповича обрано членом-кореспондентом АН України. Нагороджений двома орденами Леніна,  орденами  Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями, заслужений діяч науки України.

120-річчя від дня народження Рубіна Симона Самійловича (16.02.1900 – 10.01.1985). Видатний вчений і педагог у галузі землеробства, доктор с.-г. наук, професор, випускник Уманського училища садівництва і землеробства 1920 року, засновник і керівник кафедри загального землеробства Уманського сільськогосподарського інституту в 1936 – 1985 рр.. Симон Самійлович створив наукову школу, підготував 64 кандидатів і 7 докторів наук. Лауреат Державної премії СРСР і УРСР, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та орденом «Знак Пошани».

115-річчя від дня народження Мірюти Юрія Петровича (25.02.1905 – 1976). Випускник Уманського сільськогосподарського агротехнікуму 1927 року, доктор біологічних наук, професор. Доклав чимало зусиль для відродження генетики в АН СРСР (м. Новосибірськ, 1959 – 1967 рр.) та Українському НДІ землеробства (м. Київ, 1967 – 1976 рр.).

85-річчя від дня народження Мороза Петра Івановича ( 27.04.1935 – 12.08.2008). Професор, вчений еколог, педагог. З 1969 по 2008 рік працював в Уманському ДАУ на посадах асистента, доцента, професора, завідувача кафедри лісівництва та екології. За визначні наукові досягнення в галузі екології, раціонального природокористування, екологічної освіти Петро Іванович обраний академіком Академії наук вищої школи України (1995), Української екологічної академії (1996), Академії інженерних наук України (1998), Лісівничої академії наук України (1999), Міжнародної слов’янської академії (2000).

105-річчя від дня народження Гіталова Олександра Васильовича (27.05.1915 – 21.03.1994.). Навчався в Уманському сільськогосподарському інституті, новатор сільськогосподарського виробництва, один з ініціаторів комплексної механізації вирощування сільськогосподарських культур, двічі Герой Соціалістичної Праці – 16.02.1948 (за високі врожаї пшениці – 33 центнери з гектара) та 26.02.1958 (за успіхи в розвитку сільського господарства), раціоналізатор та винахідник, заслужений механізатор УРСР (1962). Депутат Верховної Ради СРСР 3 – 11-го скликань, член ЦК КПУ В 1956 – 1990 роках. Лауреат премії імені Ярослава Галана – 1973 (за статтю «Дума про хліб»). Кавалер 2 орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції, Дружби народів, Трудового Червоного Прапора, нагороджений медалями та Державною премією СРСР 1975 року.

115-річчя від дня народження Оратовського Михайла Тимофійовича (04.06 1905 – 08.02.1966). Випускник Уманського сільськогосподарського агротехнікуму 1927 року, після його закінчення залишився в технікумі, де два роки працював викладачем. З 1933 року і до кінця життя вів дослідницьку роботу з селекції плодових культур на Мелітопольській дослідній станції садівництва. Він створив низку цінних сортів і відбірних гібридів: 33 – черешні, 1 – вишні, 3 – абрикосу. За успіхи у селекції плодових культур нагороджений орденом «Знак Пошани».

140-річчя від дня народження Суса Миколи Івановича 13.06.1880 – 26.08.1967). Відомий вчений лісомеліоратор, заслужений діяч науки, почесний академік ВАСХНІЛ. Випускник Уманського училища землеробства і садівництва 1901 року.  Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани».

145-річчя від дня народження Шитта Петра Генріховича (01.08.1875 – 31.01.1950). Видатний вчений плодовод, заслужений діяч науки РРФСР, професор. Працював викладачем плодівництва в Уманському середньому училищі садівництва і землеробства з 1911 – 1914 рр. та  в Уманському сільськогосподарському інституті з 1946 – 1948 рр.. Він перший в Умані розпочав вивчення кореневої системи та фізіології живлення плодових дерев.

115-річчя від дня народження Грушового Серафима Євгеновича (03.08.1905 – 1968). Професор кафедри захисту рослин Уманського СГІ у 1952 –1965 роках. У цей період на кафедрі створено наукову базу, відкрито аспірантуру, проводилися досліди з вивчення біології вірусних хвороб польових та овочевих культур, надавалася допомога сільськогосподарському виробництву в широкомасштабному захисті сільськогосподарських культур. Ученого нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».

115-річчя від дня народження Лановенка Петра Климовича (08.(21.)05.1905 – 14.12.1982). Письменник. Випускник Уманського Сільськогосподарського агротехнікуму 1926 року. Працював агрономом,  був на партійній роботі, заступник Міністра сільського господарства УРСР (від 1972 р. ). У 1974 році випустив автобіографічну повість про студентів і викладачів агротехнікуму 1920 –х років «Первоцвіт».

125-річчя від дня народження Лопатіна Матвія Івановича  (18.08.1895 –  1.11.1974). Професор, визнаний спеціаліст в галузі захисту рослин, фітопатолог, вчений, педагог, відомий громадський діяч. Випускник Уманського середнього училища садівництва і землеробства 1917 року. Агроном, викладач Уманського сільськогосподарського інституту, з 1930 – 1943рр. завідувач кафедри захисту рослин. За свою багаторічну діяльність у галузі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства та активну участь у громадській роботі Матвій Іванович був нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, «Знак Пошани», медалями і Почесними грамотами.

105-річчя від дня народження Сапатого Семена Євдокимовича (06.09.1915 – 11.11.1975). В Уманському сільськогосподарському інституті працював з 1946 року. Трудовий шлях пройшов від лаборанта кафедри технології до доцента кафедри агрохімії та ґрунтознавства. З 1967 по 1975 рр. завідувач кафедри мікробіології, біохімії і фізіології рослин.

140-річчя від дня народження Дирда-Лукіна Івана Григоровича (05.10.1880). В Уманському сільськогосподарському інституті працював з 1948 року завідувачем кафедри рослинництва. На цій посаді він працював до 1950 року. Іван Григорович досліджував біологію та способи вирощування кормових культур, цукрового буряка, вівса, а також розробляв способи боротьби з бур’янами, доклав чимало зусиль для відновлення і повноцінної діяльності навчально-наукової бази кафедри.

160-річчя від дня народження Ланцького Юліуса Робертовича (23.10.1860). Випускник Уманського середнього училища землеробства і садівництва 1881 року.  Головний садівник, завідувач Царициного саду, викладач плодового і декоративного садівництва в Уманському середньому училищі землеробства і садівництва та Уманському середньому училищі садівництва і землеробства з 1882 по 1907 рр..

95-річчя від дня народження Білоуса Василь Івановича (08.12.1925 – 14.12.2013) український лісознавець, селекціонер, письменник. Доктор сільськогосподарських наук (1980), заслужений діяч науки і техніки України (1996), професор (1985). Із 1982 року працював на посаді завідувача кафедри лісівництва та декоративного садівництва Уманського аграрного університету, а з 1997 року ‒ професором цієї ж кафедри. Нагороджений численними відзнаками, серед яких орден Слави III ст., два ордени Великої Вітчизняної війни, орден «За мужність», дві медалі «За відвагу», 17 ювілейних медалей. За вагомі наукові заслуги був удостоєний нагороди Ярослава Мудрого (нагорода Академії наук вищої школи).

80-річчя від дня народження Парубка Омеляна Никоновича (21.01.1940 – 21.06.2017). Видатний механізатор-буряковод, випускник заочного відділення агрономічного факультету Уманського сільськогосподарського  інституту 1980 року. Громадський і політичний діяч, депутат Верховної Ради УРСР ІХ, Х, ХІ скликань, народний депутат СРСР (1989-1991 рр.), народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го, 5-го і 7-го скликань, депутат Черкаської обласної ради (2010-2012 рр.). Лауреат Державної премії СРСР (1976), премії Ленінського комсомолу, двічі Герой Соціалістичної Праці (1977 і 1984 рр.), кавалер трьох орденів Леніна (1965, 1977, 1984 рр.), орденів Жовтневої революції (1973 р.) та «Знак Пошани» (1971 р.).

75 (1945)  років з дня Великої Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні.

220 (1800) років з дня, коли за проектом архітектора Метцеля був збудований літній двоповерховий будинок Потоцьких з трьома входами: центральний – з боку Софіївки, два бокових – в оранжереї. У 1965 р. будівлю розширено і добудовано третій поверх. З 2011 року у ньому  розміщується факультет лісового і садово-паркового господарства.

155 (1865) років з дня створення практичного поля при Уманському Головному училищі садівництва для виконання навчально-практичних робіт учнями закладу (нині науково навчальна станція УНУС).

145 (1875)  років від дня реорганізації практичного поля у практичне господарство на комерційній основі (пізніше це навчально-дослідне господарство «Родниківка»).

140 (1880) років з дня, коли була збудована для студентів в Уманському середньому училищі землеробства і садівництва лікарню з аптекою, приймальним відділенням, інфекційним відділенням, ванною кімнатою та палатами на 12 осіб, пізніше переоснащеною на 18 осіб.

135 (01.09. 1885) років з дня відкриття при Уманському училищі землеробства і садівництва метеостанції другого розряду першого класу викладачем фізики, хімії і метеорології Погенполем Вільгельмом Олександровичем, яка діє до теперішнього часу і підпорядкована Гідрометцентру України.

130 (1890) років від дня відкриття шовководні «Грензавод», при якій було організовано відділ гренажу з виготовлення целюлярної грени. В перші роки виготовлялось 100-200 золотників, та виробництво поступово збільшувалося і вже на 1912 рік становило понад 7000 золотників.

130 (1890) років від дня організування навчальної пасіки з усім необхідним обладнанням, яка поступово розширювалася і, маючи 130 бджолосімей, була перетворена у навчально-дослідну пасіку з промисловим виробництвом меду. В подальшому вона стала регіональним центром розповсюдження знань і підготовки кадрів з бджільництва, шляхом проведення навчальних курсів та надання методичних рекомендацій щодо розвитку цієї галузі.

135 (1885) років від дня початку діяльності в Уманському середньому училищі землеробства і садівництва видатного вченого-садовода академіка Пашкевича Василя Васильовича викладачем садівництва та головним садівничим дендрологічного парку «Софіївка».

125 (1895) років від дня відкриття в Уманському училищі землеробства і садівництва лабораторії з технічної переробки плодів і овочів.

115 (1905) з дня створення Сергієм Михайловичем Вуколовим кращого серед навчальних закладів кабінету-городництва.

110 (1910) років з дня, коли в дендрологічному парку «Софіївка» В.В. Пашкевич  заклав англійський парк.

90 (18.06.1930) років від дня прийняття Колегією Народного Комісаріату землеробства УРСР рішення реорганізувати Уманський сільськогосподарський інститут в Уманський садово-городній інститут з двома факультетами – садовим і городнім, рільничий факультет перевели до Києва.

85 (25.12.1935) років з дня першого випуску агрономів на факультеті заочного навчання. Ця подія мала помітний резонанс у свій час, оскільки наш заклад першим почав готувати фахівців вищої кваліфікації без відриву від виробництва серед аграрних ВНЗ країни.

70 (1950)  років від дня завершення  післявоєнної відбудови головного корпусу;

 –  створення кафедри іноземних мов, яка пізніше була перейменована у кафедру української та іноземних мов.

60 (1960) років від дня початку діяльності при Уманському сільськогосподарському інституті агропедфаку, який діяв до 1967року.

55 (1965) років від дня початку будівництва спортзалу, гуртожитку №1 по вулиці Глібка, 3, та в’їзду на територію Уманського сільськогосподарського інституту з боку вулиці Київська.

50 (1970) років з дня, коли розпочало роботу підготовче відділення на 100 осіб;

–    в Уманському сільськогосподарському інституті на базі плодоовочевого факультету відкрито спеціалізацію «Технологія зберігання і переробки плодів та овочів» та відповідну кафедру.

40 (1980) років від дня введення в дію санаторію-профілакторію «Юність»;

–  на базі кафедри марксизму-ленінізму кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін та економічної теорії;

–  створення студентського театру естрадної мініатюри СТЕМ «Добродії» (художній керівник Г.Я.Бруй);

–   перейменування вулиць Агрономічної на Глібка Ю.К., Оранжерейної на Давиденка М.В. та  частини вулиці Інститутської на Вавилова М.І..

40 (1980) від дня відкриття меморіалу загиблим викладачам, студентам та працівникам Уманського сільськогосподарського інституту у Другій світовій війні.

20 (2000) років від дня відкриття в Уманській державній аграрній академії  спеціальності «Облік і аудит» та акредитації спеціальності «Менеджмент організацій» за ОКР «Магістр»;

–   (24.10.) перейменування Уманської сільськогосподарської академії в Уманську державну аграрну академію;

–   створення при Уманській державній аграрній академії Інформаційно-консультаційного центру «Агро – Умань» (ФПК).

15 (2005) років з дня відкриття нового напрямку підготовки студентів – «Захист рослин».

10 (2010) років від дня відкриття в Уманському НУС спеціальностей – «Лісове господарство» та «Технологія закритого ґрунту», а також акредитації спеціальності «Лісове господарство» за ОКР «Спеціаліст».