+38 (04744) 4-69-87
Меню
Остання редакція: 15 вересня 2016

Історична наукова база

Уманський національний університет садівництва здавна славився фундаментальними та прикладними дослідженнями, що виконувалися та продовжують реалізовуватися й нині на історичних дослідних полях, у садах, розсадниках, оранжереях, науково-дослідних лабораторіях й ін. Починаючи з витоків історії створення університету, а це 1844р., відбувалося постійне оновлення й розширення матеріально-технічної бази закладу, як основи якісного проведення досліджень. Так, у 1859 році тодішнє Головне училище садівництва отримало в подарунок від російської імператриці Царицин сад в Умані (нині Софіївка). З того часу починається бурхливий розвиток «Уманської школи садівництва», завдяки якій було підготовлено славну когорту вітчизняних фахівців, як для практичного та наукового заняття садівництвом, а згодом – землеробством, лісівництвом, управлінням сільськогосподарським виробництвом, технологічною переробкою плодоовочевої продукції. У 1861 р. матеріальна база Училища значно розширилась, що послугувало основою  для створення практичного поля, а згодом – практичного господарства. Це стало потужним підґрунтям для проведення наукової роботи, результати якої з великим успіхом неодноразово демонструвались на Міжнародних виставках, у тому числі і з садівництва.

Нині університет завдяки збереженій та значно розширеній історичній експериментальній базі функціонує як потужний науково-дослідний комплекс, у складі якого 14 навчальних, науково-дослідних, проблемних та галузевих лабораторій, навчально-науково виробничий відділ, що включає дослідні поля, дослідні сади, ліс, плодові розсадники, ягідники, виноградник, плодосховище місткістю 750т, цехи з переробки плодів, овочів, зерна, теплично-оранжерейний комплекс.

Така унікальна експериментальна база слугує досить солідною основою для проведення прикладних та фундаментальних досліджень не тільки в галузі садівництва, а й землеробства, рослинництва, лісівництва, овочівництва, генетики й селекції рослин, агрохімії, захисту рослин, екології, мікробіології та фізіології рослин й ін. Усього дослідження в університеті ведуться за 20 державними науковими програмами.

Основна маса наукових досліджень в університеті виконується науково-педагогічними працівниками, які поряд з навчальною роботою є керівниками, виконавцями та співвиконавцями наукових проектів. Досить активну участь у проведенні наукових досліджень беруть аспіранти та докторанти, якими щорічно захищається 2-5 докторських та більше 25 кандидатських дисертацій.

Молоді науковці та студенти університету беруть активну участь у Міжнародних конференціях, симпозіумах, з’їздах, програмах обміну, стажуваннях та грантових пропозиціях. Це сприяє перетворенню університету на центр міжнародного наукового співробітництва у галузі аграрної науки.

 


 

Теплично-оранжерейний комплекс Уманського НУС

Теплично-оранжерейний комплекс Уманського НУС має більш як 200-річну історію та є потужною навчально-науковою базою, завдяки якій було виховано цілу плеяду висококваліфікованих науковців та фахівців.

Навчально-науково-виробничий відділ Уманського НУС

На базі унікальних дослідів і демонстраційних посівів ННВВ проводяться міжнародні, республіканські та обласні науково-практичні конференції, симпозіуми і семінари науковців, керівників і фахівців аграрних фірм, сільгосппідприємств, фермерів.

Дослідне поле навчально-науково-виробничого відділу Уманського НУС

Дослідні ділянки, згодом – практичне поле, практичне господарство, навчально-дослідне господарство, а нині – дослідне поле навчально-науково-виробничого відділу Уманського НУС були в навчальному закладі завжди, проте створення «практичного поля», як важливого структурного підрозділу Училища, відбулося у 1868р.

Колекційний ботанічний розсадник

Колекційний ботанічний розсадник Уманського національного університету садівництва має свою давню історію. З утворенням у 1844 році  Головного училища садівництва, як єдиного вищого навчального закладу, відбувається активне створення навчальної бази: кабінетів, розсадників, дослідних ділянок та колекцій рослин. У 1859р., з переведенням Училища в Умань, були перевезені й колекції найбільш цінних рослин, а також насіння, кореневища, бульби, які успішно почали культивувати в нових, більш сприятливих у порівнянні з засушливою Одесою, ґрунтово-кліматичних умовах.