+38 (04744) 4-69-87
Меню
Остання редакція: 03 червня 2019

Галерея славетних імен: Микола Іванович Анненков

До 175-річчя Уманського НУС

Микола Іванович Анненков (1819–1889) – директор Головного училища садівництва в  м. Умані (1863 – 1868 рр.) з 1868 по 1875 р. – директор Уманського училища землеробства і садівництва (у зв’язку з реорганізацією). Видатний вчений в галузі ботаніки, садівництва й лісівництва, статський радник, професор, дійсний член 15 вітчизняних і зарубіжних наукових товариств. Уперше видав «Гербарій» рослин московської флори. За наукові досягнення в галузі ботаніки та акліматизації нагороджений Великою золотою медаллю Французького товариства акліматизації (1858р.). За фундаментальну працю «Ботанический словарь» та вагомий внесок у розвиток ботанічної науки М. І. Анненкова нагороджено Демидівською премією. За час роботи Миколи Івановича в училищі значно розширився курс лісівництва,  до земель училища приєднали «Греків ліс» (1863 р.), а згодом – лісову дачу «Білогрудівка» (1902), які стали навчально-виробничою базою для проведення практичних робіт з лісорозведення та таксації. Після реорганізації Головного училища в Уманське училище землеробства і садівництва (УУЗіС), як директор, доклав багато зусиль для створення ботанічних гербаріїв, які збереглися донині.

Серед історичної колекції Наукового гербарію УНУС (UM) виокремлено гербарні зразки (45 г.а.) сіянців як хвойних, так і листяних порід. На етикетках відмічено, що зібрано у парниках Уманського училища землеробства і садівництва (датовано 1912, 1913, 1916 рр.), які імовірно висівалися у відведених науково-дослідних ділянках з вивчення дисциплін лісівництва, декоративної дендрології. Фонди гербарію налічують 1982 г.а. різноманітних кущових і деревних порід, їх культиварів, які виокремлено у дендрологічний гербарій. Рослини зібрано у дендропарку «Софіївка», Нікітському ботанічному саду, Криму.

 

Гербарні зразки покритонасінних деревних і кущових рослин, їх культивари та сіянці хвойних і листяних порід

 

Куратор Наукового гербарію Уманського НУС (UM) – Тетяна Василівна Мамчур